"Країна Кобзаря"

8 березня у Миколаївському БДЮТ було гамірно. Як завжди) Тільки емоції були піднесені від урочистості заходу, від трепетних віршів, чудових інсценізацій, дзвінких пісень, душевного танцю. Шевченкова поезія звучала навіть англійською та німецькою мовами. Справді, такі пророчі й правдиво болючі слова поета! Так хочеться сказати щось йому у відповідь, так хочеться, щоб його надії справдилися...

Спиш, Кобзарю, а чи чуєш?

Чорний ворон кряче.

Свої з ворогом торгують,

Україна плаче.

Вбрана в чорне, бо вдовиця,

Ще й ховає сина.

Вклякла з горя бліднолиця

Біля домовини.

Не колоситься земля вже

Пишними хлібами,

Кров'ю скроплена рясніє,

Гіркне полинами.

Не гуде уже хрущами

І не родить вишня.

Похилилась над тинами,

Мов уже не дише.

Ніхто пісні не співає,

Не подасть вечері.

І не їдуть, й не чекають,

Не відчинять двері.

І тополя мертва в полі,

Обрізані коси.

Коле серце стерня голе,

Де були покоси...

Спи, Тарасе, не дивися,

Як уже віками

Хтось чужим життям давиться

І плює кістками!

Спи, Тарасе, не тривожся,

Україна буде!

Покладем тобі колосся

Золоте на груди!©